Порівняння технологій OLED та QLED в сучасних телевізорах

0
1008
Модные чехлы для мобильных телефонов

Пересічний користувач навряд розуміє різницю між технологіями, які використовують для виробництва матриць телевізорів. LCD, LED, OLED, QLED — усі ці терміни для більшості з нас є досить абстрактними і вказують тільки на те, що перед нами сучасний ТВ-приймач, який працює на світлодіодах, а не транзисторах. Однак технології постійно вдосконалюються, покращуючи якість зображення і впливаючи на вартість телевізора. Тому всім, хто планує купити телевізори на сайті allo.ua, важливо розбиратися в цьому питанні. Сьогодні ми розглянемо два найсучасніших типи матриць — OLED та QLED — і з’ясуємо різницю між ними. Image

Про QLED технологію

У звичайних LCD телевізорах матриця складається з набору світлодіодів трьох кольорів, до того ж кожна така трійка формує один піксель. Матриця QLED є більш досконалою, оскільки трійка світлодіодів (модель RGB) тут замінена так званими «квантовими точками», колір яких залежить від змінного розміру такої точки. Для спрощення конструкції матриці за синій колір відповідає світлодіодне підсвічування, тоді як червоний і зелений кольори формуються безпосередньо квантовими точками. Така технологія дає змогу суттєво покращити яскравість зображення, яка може досягати 2000 ніт (типові значення для технології OLED становлять 600–800 ніт). На практиці це дає можливість ставити телевізор у будь-якому місці, навіть там, де на нього потрапляють прямі сонячні промені. Варто зазначити, що QLED — це запатентована назва технології, яку використовує Samsung. Аналогічна технологія від LG називається NanoCell, для телевізорів Hisense це ULED, для Sony — Triluminos. Звісно, це ускладнює ідентифікацію типа матриці, але тут уже нічого не вдієш.

Технологія OLED

Наразі це прямий конкурент QLED. І хоча назви здаються дуже схожими, це абсолютно різні технології. У QLED-матриці використовується принцип підсвічування світлодіодами, для OLED-матриці характерним є використання органічних світлодіодів, які здатні світитися самостійно. Можливість обійтися без підсвічування — це важлива перевага, яка дає змогу значно зменшити товщину екрана. Другий вагомий плюс полягає в можливості динамічної зміни інтенсивності світіння кожного окремого пікселя аж до його повного відключення. Така технологія дає змогу досягнути небаченої контрастності зображення. Головною ж проблемою OLED-матриці є обмежений ресурс органічних світлодіодів (близько 100 тис. годин безперервної роботи). Це призводить до того, що в тих місцях екрана, де є статичне зображення (наприклад, логотип каналу), діоди вигоряють швидше, формуючи більш світлу пляму порівняно з оточенням. Проблема частково вирішується програмно, коли для статичних зображень використовується зсув пікселів. Наостанок зазначимо, що QLED- та OLED-телевізори мають приблизно однакові роздільну здатність, частоту оновлення та деякі інші характеристики.